Поезія

Сидір Воробкевич

Осінь

Давно вже попрощали нас
З-під неба журавлі,
Пташки замовкли у гаях
І втихло на землі.

Вже ліс убрав багровий трій,
Зав'ялий лист паде,-
В гостину з півночі до нас
Грізна зима іде.

Припали квіти до землі,
Туман наляг кругом,
Ще день, ще два - і всі поля
Заснуть глибоким сном.

Лиш розгулялися вітри,
Лісами зводять шум,
На нивах стебла гнуть сухі
І ломлять, мов на глум.

У хату діточки біжать:
"Де ділася весна?
Чому вже сонечка-тепла
І радості нема?"

Вже темна осінь надійшла,
Зів'ялий лист паде,
По листю повагом до нас
Грізно зима іде.

Ліна Костенко

***

Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь,о! - та сама.
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій!
І плаче коник серед трав - нема мелодій!

Володимир Сосюра

Осінь

Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь,о! - та сама.
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій!
І плаче коник серед трав - нема мелодій!